Узагальнення судової практики Вовчанського районного суду Харківської області по розгляду цивільних справ про спори що виникають із сімейних правовідносин за період 2014-2016 роки.
Загальна декларація прав людини проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. у частині третій статті 16 називає сім'ю природним та основним осередком суспільства. У Преамбулі Конвенції про права дитини 1989 р. сім'ю названо основним осередком суспільства і природним середовищем для зростання і благополуччя всіх її членів і особливо дітей.
Сім'я як союз кількох людей — дружини і чоловіка, батьків та дітей — може бути міцною лише у тому випадку, коли кожен буде усвідомлювати свої обов'язки і діятиме відповідним чином, а «двигуном» виконання цих обов'язків буде почуття любові та поваги, внутрішньої потреби та необхідності бути потрібними один одному. Суспільство виросло із сім'ї. Мати свою сім'ю, почувати себе у ній вільною людиною, жити в оточенні поваги та любові — природне право кожного. Для кожної дитини світ починається із сім'ї. Сім'я є найкращим осередком для благополуччя дітей. Найміцнішим у сім'ї є почуття обов'язку перед матір'ю, батьком та дітьми. «Усе найкраще — дітям!» — це гасло з нашого недавнього минулого має бути знову підняте як заклик до порятунку дітей від духовної та фізичної деградації, експлуатації та соціального сирітства.
Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком. На відміну від цивільних, учасником (суб'єктом) сімейних відносин може бути лише людина, яка у сімейних відносинах має свій додатковий статус — дружини, чоловіка, матері, батька, дитини тощо. Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням. Юридичні особи у сімейних відносинах участі не беруть.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини ( ст. 164 того ж Кодексу).
У Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» від 30 березня 2007 року зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Згідно зі статистичними даними за 2014 року у провадженні суду перебувало всього 861 цивільних справ позовного провадження, з них :
позбавлення батьківських прав - 13 справ (11 - позовні вимоги задоволено, 2 позовних заяви повернуто через не усунення недоліків);
про визначення місця проживання малолітньої дитини - 2 справи (1-відмовлено, 1- задоволено);
про відібрання дитини, без позбавлення батьківських прав - 2 справи (задоволені).
За вказаний період одне рішення скасоване апеляційною інстанцією, та постановлено нове рішення:
Так, по справі № 617/2321/13-ц рішенням Вовчанського районного суду від 10 квітня 2014 року у задоволенні позову Особа 1 до Особа 2, третя особа - Орган опіки та піклування Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області про визначення місця проживання малолітніх дітей - відмовлено.
Рішенням судової колегії апеляційного суду Харківської області від 04 червня 2014 року рішення Вовчанського районного суду від 10.04.2014 року скасовано. Визначено місце проживання дітей Особа 3 та Особа 4 залишивши - разом з їх матір’ю - Особа 1, за адресою: Інформація.
Згідно зі статистичними даними за 2015 року у провадженні суду перебувало всього 826 цивільних справ позовного провадження, з них :
позбавлення батьківських прав - 15 справ (13 - позовні вимоги задоволено, 2 позовних заяви повернуто через не усунення недоліків);
про відібрання дитини, без позбавлення батьківських прав - 5 справ (задоволені);
про оспорювання батьківства - 2 справи (1-задоволено, 1- закрито у зв'язку з відмовою від позову);
про визнання батьківства - 1 справа (задоволено);
про виключення запису про батька - 1 справа (задоволено);
про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною - 1 справа (залишена без розгляду за заявою позивача);
про надання права на побачення з дитиною - 1 справа (задоволено).
Скасованих чи змінених рішень даної категорії, судами апеляційної та касаційної інстанцій, за вказаний період не було.
Згідно зі статистичними даними станом на 10 квітня 2016 року у
провадженні суду перебуває всього 360 цивільних справ позовного провадження, з них :
позбавлення батьківських прав - 6 справ (задоволено);
про відібрання дитини, без позбавлення батьківських прав - 1 справа (задоволено);
про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною - 2 справи (не розглянуті);
про визначення порядку участі у вихованні дитини - 1 справа ( не розглянута).
Скасованих чи змінених рішень даної категорії, судами апеляційної та касаційної інстанцій, за вказаний період не було.
Позовні заяви подані до суду про вирішення спорів, що виникають із сімейних правовідносин за формою і змістом відповідають загальним правилам, встановленим ст. 119 ЦПК. До позовних заяв додано документи, що підтверджують сплату судового збору за ставками, встановленими Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-УІ «Про судовий збір». Вказані позови пред'явлені до суду за загальними правилами підсудності, визначеними ст. 109 главою 1 розділу III ЦПК України.
При проведенні попереднього судового засідання, що є необхідним, ураховуючи складність та особливість даних спорів, судді вчиняють дії для врегулювання спору до судового розгляду, а якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному ч. 3 ст. 130 ЦПК України, то судді виконують дії, передбачені ч. 6 цієї статті. Зокрема, визначають, які правовідносини виникли між сторонами та які норми права підлягають застосуванню при вирішенні справи.
При вирішенні таких спорів судді виходять з положень Конституції України, Цивільного Кодексу та Сімейного Кодексу України.
Результати проведеного узагальнення свідчать, що при розгляді справ вказаної категорії суддями не допускались порушення норм матеріального та процесуального законодавства.
Голова Вовчанського районного суду
Харківської області Т.В.Король
_03_03.png)
