06 грудня 2017 року у приміщенні КЗОЗ «Вовчанського медичного коледжу», помічник голови Вовчанського районного суду Харківської області Бородай О.В. прийняла участь у заході, який був проведений в рамках Всеукраїнського тижня права.
Для студентів Бородай О.В. прочитала лекцію на тему: «Механізм захисту прав і свобод людини».
Права людини закріплені в Конституції, міжнародних документах, законодавстві, були вистраждані і відвойовані людством. Історія показує, що ця битва ще не закінчена, що новим поколінням потрібно знову і знову захищати свої права.
Потреба в правозахисному механізмі зростає, коли права порушуються. Крім діяльності органів держави щодо захисту прав громадян, правозахисний механізм включає в себе боротьбу самих громадян за втілення в життя наданих їм законодавством прав та свобод.
В повній мірі права можуть бути забезпечені і захищені у демократичній, соціальній, правовій державі.
Кінцева мета діяльності демократичної правової держави полягає в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина. Досягнення цієї мети нерозривно пов'язане з обов'язком держави створювати систему захисту прав і свобод, а також встановлювати чіткі юридичні процедури такого захисту.
Конституція України передбачає можливість людини захищати свої права і свободи всіма способами, не забороненими законом.
Формами захисту прав особи є:
1) захист прав органами влади;
2) захист прав громадян громадськими об'єднаннями;
3) самозахист прав людиною, що включає в себе:
- звернення в державні органи та органи місцевого самоврядування;
- оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб, що порушують права громадян;
- звернення в засоби масової інформації та правозахисні організації, громадські об'єднання;
- публічні виступи громадян на захист своїх прав;
- звернення в міжнародні органи із захисту прав людини.
У правовій державі одним з найбільш ефективних і поширених засобів захисту прав і свобод є судовий захист.
Конституційне право громадян на судовий захист включає в себе два види правочинів.
По-перше, матеріальний зміст цього права (право потерпілого на відшкодування збитків або шкоди, заподіяної злочином або незаконними діями органів державної влади або їх посадових осіб).
По-друге, його процесуальний зміст (право на звернення до суду із позовом, на індивідуальну або колективну скаргу).
В системі правозахисних органів інститут омбудсмена вперше з'явився у 1809 р. у Швеції, зараз інститут омбудсмена існує більш ніж у 100 країнах світу. Основною причиною появи даного правозахисного інституту є те, що у другій половині XX ст. раніше існуючі механізми забезпечення соціально-економічних прав людини виявилися недостатніми для вирішення нової різновиди конфліктів між державою і громадянином.
У системі поділу влади Уповноважений з прав людини займає особливе місце і, по суті, не належить ні до судової, ні до виконавчої, ні до законодавчої влади. Він виконує публічно-представницьку функцію, його діяльність поширюється на саму конфліктну сферу суспільних відносин - відносин громадянина і держави, особливо громадянина і чиновника. Його діяльність доповнює існуючі засоби захисту прав і свобод громадян, але не відміняє і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і відновлення порушених прав і свобод. Він покликаний захищати громадян від поганої роботи адміністративних органів, виявляти і аналізувати збої в роботі органів влади, що призводять до порушення прав людини, виробляти рекомендації щодо вдосконалення їх діяльності у сфері захисту прав людини.
Права людини та їх захист у сучасному світі регулюються не тільки національним правом, але й міжнародним. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 р. закріплює за кожною людиною право на справедливий судовий розгляд справи в розумний термін незалежним і безстороннім судом, створеним на основі закону". Виходячи з цього, всі право - і дієздатні суб'єкти права, які проживають на території держав, які є членами Ради Європи, при вичерпанні можливостей захисту своїх прав відповідно до національного законодавства можуть звертатися в Європейський Суд з прав людини.
Висновок: кожна людина має можливість вільно обирати спосіб захисту своїх порушених прав. При цьому держава гарантує рівну можливість для будь-якого, незалежно від віри, раси, місця проживання, віку і статі, скористатися цими способами захисту.
_03_03.png)
